Загальні питання
|
|
1
Який правовий статус доменного імені?
Реєстрація доменних імен не відносяться до компетенції Державного департаменту інтелектуальної власності. За роз'ясненням необхідно звертатись до Державного департаменту з питань зв'язку та інформатизації.
|
|
2
Чи можливо бути прийнятим на роботу в Державний департамент інтелектуальної власності після закінчення вищого навчального закладу за спеціальністю "інтелектуальна власність"?
Відповідно до Закону України "Про державну службу" право прийому на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, та відповідають відповідним кваліфікаційним вимогам щодо посади на яку претендують, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.
|
|
3
Чи передбачена законодавством реєстрація об'єкту "наукове відкриття"?
Правове регулювання права інтелектуальної власності на наукове відкриття здійснюється на підставі глави 38 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Відповідно до ст. 457 ЦКУ науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття належить автору наукового відкриття.
Стаття 458 ЦКУ встановлює, що право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом.
Проект Закону України "Про охорону прав на наукові відкриття" розглядається Верховною Радою України.
|
|
4
Яким чином набути права патентного повіреного?
Набуття права займатися діяльністю патентного повіреного регламентується Положенням про представників у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1994 р. N 545 в редакції від 19.08.2002 (далі - Положення).
Відповідно до Положення патентний повірений повинен бути громадянином України, який:
постійно проживає в Україні;
має повну вищу освіту, а також повну вищу освіту в сфері охорони інтелектуальної власності;
має не менш як п'ятирічний досвід практичної роботи у сфері охорони інтелектуальної власності;
склав кваліфікаційні екзамени, пройшов атестацію і одержав свідоцтво на право займатися діяльністю патентного повіреного.
Кандидат в патентні повірені має пройти відповідну підготовку в Інституті інтелектуальної власності і права, що функціонує в системі охорони прав інтелектуальної власності (телефон для довідок 494-06-72).
Атестація патентних повірених проводиться відповідно до Порядку атестації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25.07.2006 № 556 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 серпня 2006 р. за № 1021/12895
|
|
5
Прошу дати роз'яснення щодо пільг, які мають заявники при оплаті зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності. Кому і в яких випадках ці пільги надаються?
Відповідно до пункту 9 Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.04 № 1716 (далі - Порядок), пільги із сплати зборів надаються відповідно до законодавства.
Законодавчими актами, якими передбачаються пільги із сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, є такі:
Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (далі - Закон 1);
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон 2) ;
Декрет Кабінету Міністрів України "Про пільги Героям Радянського Союзу і повним кавалерам ордена Слави" (далі - Декрет) .
Цими нормативно-правовими актами визначено перелік категорій громадян, які мають право на такі пільги, вид пільги, коло осіб, які належать до пільгових категорій та підстави для надання пільг.
Так, відповідно до зазначених вище нормативно-правових актів звільняються від сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, такі особи:
1) Герої Соціалістичної Праці, Герої України та повні кавалери ордена Трудової Слави (стаття 8, п. 2 статті 9 Закону 1);
2) інваліди війни та прирівняні до них особи, до яких належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва,
захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час (стаття 7, п. 23 статті 13 Закону 2).
Перелік держав і періодів бойових дій та їх території затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
3) Герої Радянського Союзу, повні кавалери, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями "За відвагу", а також Герої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання за працю в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років (стаття 11, п. 2 статті 16 Закону 2);
4) громадяни України, удостоєні звання Героя Радянського Союзу і повні кавалери ордена Слави (стаття 3 Декрету).
Крім того, пунктом З Порядку встановлено, що у разі коли заявником (заявниками) чи власником (власниками) відповідного патенту або свідоцтва про державну реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми є винахідник (винахідники) винаходу чи корисної моделі або автор (автори) промислового зразка чи топографії інтегральної мікросхеми, кожен збір за дії, пов'язані з охороною прав на ці об'єкти (за винятком зборів за опублікування відомостей про видачу ліцензії на їх використання та за опублікування змін до них), сплачується у розмірі 50 відсотків установленого розміру.
У разі, якщо власник охоронного документу подав до Державного департаменту інтелектуальної власності заяву про готовність надання будь-якій особі права на використання певного об'єкту промислової власності (винахід, корисну модель, топографію інтегральної мікросхеми або промисловий зразок), щорічний збір за підтримання чинності патенту на сплачується у розмірі 50 відсотків установленого розміру.
|
|
6
Що таке "комерційна концесія" і які можливості надає договір комерційної концесії?
Поняття "комерційна концесія" (або "франчайзинг", "франшиза"), введено у Цівільний Кодекс України, зокрема, згідно зі ст. 1115 Цивільного кодексу за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг. Такими правами (предметом договору) є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, комерційних (фірмових) найменувань, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації. Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору у певній сфері цивільного обороту, із зазначенням або без зазначення певної території використання.
Стаття 1121 Цивільного кодексу визначає обов'язки користувача за договором комерційної концесії: використовувати торговельну марку та інші позначення правоволодільця визначеним у договорі способом; забезпечити відповідність якості товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) відповідно до договору комерційної концесії, якості аналогічних товарів тощо. В свою чергу правоволоділець зобов'язаний передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну для здійснення прав. Крім того, правоволоділець зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором комерційної концесії, надавати користувачеві постійне технічне та консультативне сприяння. Договір комерційної концесії укладається у письмовій формі і підлягає державній реєстрації органом, який здійснив державну реєстрацію правоволодільця. Якщо правоволоділець зареєстрований в іноземній державі, реєстрація договору комерційної концесії здійснюється органом, який здійснив державну реєстрацію користувача.
|
|
7
Чи є символіка громадської організації об'єктом інтелектуальної власності? Якщо так, то яким саме?
Охоронний документ на символіку громадської організації можна отримати у відповідності до Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" як на емблему громадської організації або у відповідності до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" як на торгову марку, яку можна використовувати як фірмове позначення.
Крім того, символіку громадської організації, як і взагалі будь-яку символіку, можна розглядати як твір образотворчого мистецтва, що охороняється відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі Закон). Крім того, слід зазначити, що відповідно до статті 10 Закону, не є об'єктами авторського права державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ і організацій. Разом з тим, проекти офіційних символів і знаків, зазначених вище, до їх офіційного затвердження розглядаються як твори і охороняються відповідно до Закону.
|
|
8
Що таке франчайзинг?
Відповідь на це запитання шукайте у роз'ясненні щодо комерційної концесії.
|
|
9
Як можна отримати правову охорону на сорти рослин?
Право на сорти рослин охороняється державою відповідно до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" і засвідчується патентом. Термін дії патенту становить 20 років з дати подання заявки на сорт рослин до Держдепартаменту. Для винограду, деревних і плодових культур цей термін становить 30 років. За клопотанням власника патенту термін дії патенту може бути продовжений, але не більш ніж на 10 років.
Заявка про видачу патенту на сорт рослин подається до Державної комісії України з випробування і охорони сортів рослин Міністерства агропромислового комплексу України.
Патент на сорт рослин видається його автору. Якщо сорт рослин створено у співавторстві, право на отримання патенту належить усім співавторам.
|
|
10
У якому випадку повертаються кошти за надання тієї чи іншої послуги?
Кошти, сплачені за послугу, підлягають поверненню:
1) повністю у разі:
а) оплати послуги, відсутньої в Переліку;
б) оплати послуги без надходження до Укрпатенту її замовлення;
в) відмови Укрпатенту в прийнятті замовлення відповідно до пункту 3 цього Порядку;
г) у зв'язку з незгодою замовника на продовження строку надання послуги відповідно до пункту 5 цього Порядку;
2) частково у разі оплати послуги у розмірі більшому, ніж передбачено Переліком;
3) в інших випадках, установлених законодавством.
У разі відмови замовника від надання замовленої послуги кошти, сплачені за неї, поверненню не підлягають, а послуга вважається наданою.
Кошти повертаються за умови подання до Укрпатенту відповідної заяви про їх повернення протягом трьох років від дня зарахування коштів на поточний рахунок Укрпатенту, з урахуванням відшкодування витрат Укрпатенту, пов'язаних з їх поверненням. Повернення коштів у випадках, зазначених у підпунктах "в" і "г" підпункту 1 цього пункту, здійснюється без відшкодування витрат Укрпатенту на їх повернення.
Кошти, визнані такими, що підлягають поверненню, за клопотанням замовника можуть бути перезараховані Укрпатентом в рахунок іншої послуги, зазначеної в Переліку, з урахуванням відшкодування витрат на перезарахування вказаних коштів.
|
|
11
Яким чином можна одержати платну послугу у ДП "Український інститут промислової власності?
Наказом директора ДП "Український інститут промислової власності" № 85 від 27.12. 2006 р. було затверджено Порядок надання плантих послуг Державним підприємством "Український інститут промислової власності. Порядок надання платних послуг Державним підприємством "Український інститут промислової власності" (далі - Порядок) видано з метою забезпечення фізичних та юридичних осіб (далі - замовники) послугами, пов'язаними з набуттям, здійсненням та захистом прав на об'єкти промислової власності.
Порядок визначає види послуг Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (далі - Укрпатент), розміри їх оплати, максимальні строки надання послуг, а також умови та строки повернення коштів, сплачених за послугу.
Назви послуг, розміри їх оплати та максимальні строки надання послуг зазначені в Переліку платних послуг Державного підприємства "Український інститут промислової власності. Перелік послуг наведено на веб-сайті Укрпатенту за адресою: http://www.ukrpatent.org/ua/perelik.html.
Послуга надається у разі надходження до Укрпатенту письмового замовлення послуги, що складається у довільній формі, та документа про її оплату із зазначенням номера послуги відповідно до Переліку.
У прийнятті замовлення послуги може бути відмовлено з об'єктивних причин, про що Укрпатент повідомляє замовника із зазначенням підстави для відмови. Повідомлення надсилається замовнику в п'ятиденний строк від дати одержання Укрпатентом замовлення.
Послуги сплачуються на небюджетний прахунок: № 37121001005016;
одержувач: ДП "Український інститут промислової власності";
код: 31032378;
банк одержувача: ГУДК України у м.Києві;
код банку: 820019.
Замовник має право оплатити декілька послуг шляхом оформлення одного розрахункового документа.
Іноземні замовники можуть оплачувати послуги також у євро чи доларах США за офіційним курсом Національного банку на день сплати послуги. Реквізити для сплати послуг в іноземній валюті наведено на веб-сайті Укрпатенту за адресою: http://www.ukrpatent.org/ua/porjadok.html.
|